«Це все мій колишній нагуляв!». Міфи про гонорею, які не витримують жодної критики

Перші симптоми гонореї – це виділення зі статевих шляхів, свербіж і печіння в ділянці уретри та прискорене сечовипускання, які наступають зазвичай за 1-2 тижні після незахищеного контакту. Впізнати це захворювання не так вже й складно, лікування також не складає особливих труднощів. Однак хронічна своєчасно не вилікувана гонорея є однією з найпоширеніших причин безпліддя та серйозних проблем зі здоров’ям.

Існує безліч міфів про гонорею, які найчастіше вигадують не надто вірні один одному партнери:

  • Зараження сталося під час використання мочалки при відвідуванні лазні або сауни. Таким чином інфекція не передається. Інфікування відбувається виключно статевим шляхом. При цьому характер статевого акту значення не має.
  • Підхопив гонорею під час відвідування громадського туалету. Цей шлях передачі інфекції на практиці майже неможливий. Є кілька наукових описів передачі хвороби побутовим шляхом, але їхня достовірність викликає сумніви. Інфікуватися в громадському туалеті неможливо. Крім статевого шляху передачі гонореї, є ймовірність зараження дитини при проходженні родовими шляхами хворої матері.
  • Зараження сталося після укусу бездомного собаки. Таким чином хвороба не передається. Собаки можуть бути інфіковані гонореєю, але мікроб у них особливий – він може паразитувати тільки в організмі тварини.
  • Заразився під час здачі крові в лікарні. Це теж неможливо. Всі маніпуляції з кров’ю у лікарні здійснюють з дотриманням строгих правил дезінфекції. Крім того, гонококи погано виживають при температурі, яка відрізняється від температури тіла людини. Вони гинуть при її зниженні до +18ºС і при  підвищенні до +55ºС.
  • Це сталося після спільного користування посудом в офісі. Насправді через посуд гонорея не передається.
  • Підхопив інфекцію в метро. Гонококи здатні підтримувати своє існування тільки у вологому середовищі. Тому заразитися таким чином не можна.
  • Інфікування походить від колишнього статевого партнера, але задовго до справжнього кохання. Це єдине виправдання, яке може пояснити інфікування, але лише за умови, що останній статевий акт із «колишнім» трапився нещодавно. Перші симптоми хвороби з’являються вже за 7-14 днів, проігнорувати їх не вдасться. Хронічне запалення може тривати понад 2 місяці, але при недотриманні правил особистої гігієни воно загострюється. З’являються гнійні виділення зі статевих органів, виникає біль і дискомфорт під час сечовипускання.

 

Як лікувати?

Для лікування наявної інфекції важливо використовувати всі призначені лікарем засоби. Лікувати деякі випадки гонореї стає складніше, оскільки збільшується кількість стійких до впливу лікарських препаратів штамів.

Лікування хвороби зводиться до знищення збудника інфекції. Для цього застосовують антибактеріальні препарати. Використовують тетрациклін, цефалоспорини або пеніциліни. Вживання цих препаратів дозволяє знищити в організмі патогенну флору.

Під час проведення терапії заборонені статеві контакти. Не слід займатися спортом або важкою роботою. Крім вживання антибіотиків, хворому призначають препарати для підвищення імунітету, вітаміни, гепатопротектори. Все це дозволяє підвищити захисні сили організму і підтримати його внутрішні системи в боротьбі з інфекцією.

Перед відновленням статевого життя, після завершення прийому всіх лікарських засобів слід почекати сім днів.

 

Як вберегтися від інфекції?

Щоб не допустити зараження, під час статевого акту потрібно користуватися презервативами. Якщо трапився незахищений контакт – потрібно спорожнити сечовий міхур одразу після інтимної близькості. Далі слід промити уретру мірамістином, який знижує ймовірність розвитку гонореї в 10 разів.

Якщо ж ти помітиш у себе ознаки гонореї, то зволікати зі зверненням до лікаря не можна. Народні засоби лікування впоратися зі захворюванням також не зможуть.

Підписатись на дайджест



  • X