За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно 357 млн осіб інфікуються однією з чотирьох інфекцій, що передаються статевим шляхом – хламідіозом, гонореєю, сифілісом або трихомоніазом. Україна теж перманентно поповнює загальний залік інфікованих. Тож Get Test звернувся до лікаря-дерматовенеролога Валерія Панкова, аби з’ясувати, хто перебуває у зоні ризику та наскільки часті ускладнення під час лікування цих інфекцій.
– Валерію, як багато інфекцій передається статевим шляхом, і чи поширені вони?
– Відомо, що при сексуальних контактах передається понад 30 різних бактерій, вірусів і паразитів. З найбільшою захворюваністю пов’язані вісім з цих патогенів. Чотири з цих восьми інфекцій зараз виліковні – це сифіліс, гонорея, хламідіоз і трихомоніаз. Інші чотири захворювання – вірусні та виліковні не повністю. Це гепатит В, вірус простого герпесу (ВПГ, або герпес), ВІЛ і вірус папіломи людини (ВПЛ). Симптоми або вплив вірусних невиліковних інфекцій можна зменшити за допомогою терапії.
– Чи тільки статевим шляхом передаються ІПСШ, та наскільки вони небезпечні?
– ІПСШ передаються переважно при сексуальних контактах, включаючи вагінальний, анальний та оральний секс. Мікроорганізми, що викликають ІПСШ, можуть також поширюватися при переливанні продуктів крові та пересадці тканин. Багато ІПСШ, включаючи хламідіоз, гонорею і, головним чином, гепатит В, ВІЛ та сифіліс, можуть також передаватися від матері дитині під час вагітності та пологів.
– Чи можуть ці інфекції протікати безсимптомно?
– Особа може мати ІПСШ без явних симптомів хвороби. Загальні симптоми включають виділення з сечовипускального каналу у чоловіків, генітальні виразки і біль у ділянці живота. В ротовій порожнині після активного фізичного контакту можуть утворюватися мікропошкодження (афти), які частіше служать вхідними воротами різних інфекцій. В анальній зоні зазвичай прихована, стерта симптоматика і частіше визначається за типом симптомів геморою: незначна хворобливість, набряклість і труднощі стільця. Найголовніше – після будь-якого контакту і після інкубаційного періоду спостерігають загальну інтоксикацію, збільшення лімфатичних вузлів у зоні проникнення бактерій та їхньої найбільшої кількості!
Сифіліс зараз часто має некласичний перебіг: відсутня поява первинних ознак у вигляді виразки в місці ураження та воріт інфекції, відсутнє характерне висипання і збільшення лімфовузлів! Навіть використання діагностичних експрес-тестів не завжди виявляє його в ранній період – це можуть зробити тільки специфічні тести.
– Хто в зоні ризику ІПСШ?
– Першочергово у зоні ризику – гомосексуальні партнери. Це спричинене різноманітністю видів сексу і кількості статевих партнерів в один час, особливо якщо пари практикують груповий секс із використанням різних наркотичних і ненаркотичних засобів. Також деякі дівчата й хлопці надають ескорт-послуги і не використовують бар’єрні методи профілактики в певних різновидах сексу.
– З якими ускладненнями можуть зіткнутися пацієнти, які заразилися ІПСШ та як їх лікують?
– Найпоширеніші ускладнення ІПСШ у чоловіків – це простатит, порушення ерекції, якості репродуктивного життя, утруднення сечовипускання і якості сперми, безпліддя.
Якщо говорити про сифіліс, то це ураження нервової системи, великих судин і серця (аневризма), гепатит, нефрит, пневмонія.
Стійкість ІПСШ до антибіотиків, зокрема гонореї, останніми роками різко зросла, обмеживши варіанти лікування. Так виникла знижена чутливість гонореї до лікарської терапії «останньої лінії» (оральних та ін’єкційних цефалоспоринів) поряд зі стійкістю до протимікробних препаратів – до пеніцилінів, сульфаміди, тетрацикліну, хінолонів та макролідів. Це призвело до того, що гонокок став мікроорганізмом з множинною лікарською резистентністю. Стійкість інших ІПСШ до протимікробних препаратів, хоч і не так поширена, але її виявляють все частіше.
Пам’ятай, що всю діагностику, процес відновлення функцій сечостатевої сфери і лікування проводить тільки лікар-дерматовенеролог. Можливі також додаткові консультації вузькопрофільних фахівців.