На тлі загострення дискусії про права ЛГБТ українці звернулися до Президента з петицією легалізувати одностатеві шлюби. У президента відповіли: шлюби зараз неможливі, бо для цього треба змінювати Конституцію, а під час війни це заборонено. Але перед законом рівні всі, тож уряду доручили знайти рішення. Рішенням називають реєстроване цивільне партнерство (РЦП). І про нього в ЛГБТ-спільноті говорять давно. Мовляв, якщо не шлюби, давайте хоча б юридичну видимість перед законом. До війни навіть такий крок вважали б великою перемогою. Але зараз його подають як зраду. Чому так?
Якщо коротко, частина спільноти вимагає повної рівності, яку дає шлюб. Компромісний варіант – це запровадити новий інститут цивільного реєстрованого партнерства, який гарантує менше. А з часом узаконити і шлюб для одностатевих пар.
У чому ж різниця?
З погляду права, реєстроване партнерство дуже відрізняється в різних країнах. Тоді як шлюб гарантує приблизно однакові права. Наприклад, у Чехії реєстроване партнерство дає небагато прав, здебільшого на спільне володіння майном. А от у Великій Британії воно практично не відрізняється від шлюбу.
В Україні реєстрованого партнерства поки не існує, тож яким воно буде – питання відкрите. І важливим завданням зараз є запропонувати такий варіант, який би відповідав актуальним потребам.
Поширеним аргументом у дискусії є те, що шлюб дозволить одностатевим сім’ям всиновлювати дітей, а реєстроване партнерство – ні.
Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ” наголошує, що це не так. Усиновлення дітей регулюється окремо від шлюбу іншим розділом Сімейного кодексу. Легалізація одностатевих шлюбів не дозволить автоматично всиновлювати дітей, поки не скасують положення статті 211 Сімейного кодексу України. У ній ідеться про те, що усиновлювачами не можуть бути люди однієї статі. Водночас ніщо не заважає скасувати це положення і зараз, без легалізації одностатевих шлюбів. Ніщо крім волі законодавців.
Аргументи за реєстроване цивільне партнерство
- РЦП може стати прогресивною альтернативою шлюбу, яка відповідатиме очікуванням сучасних людей.
- РЦП стосується не тільки одностатевих пар, його зможуть укладати і гетеросексуальні партнери.
- РЦП дозволить ЛГБТ-парам уже зараз, не відкладаючи до кращих часів, стати видимішими перед законом і отримати більше гарантій від держави.
- Для запровадження РЦП не потрібно змінювати Конституцію, як у випадку з одностатевими шлюбами, а зміна Конституції, нагадаємо, під час війни неможлива.
- РЦП є проміжним етапом, після якого вже піде мова про легалізацію гомосексуального шлюбу.
Аргументи за шлюб
- узаконить реальну, а не вибіркову рівність ЛГБТ-пар
- зрівняє права гетеро- і гомосексуальних пар
- шлюб – добре зрозумілий усім соціальний інструмент, тож не треба вигадувати нічого нового
- велике побоювання правозахисників у тому, що цивільне партнерство може не гарантувати таких важливих прав як опіка над дітьми, питання спільно нажитого майна, доступу до партнера у лікарні чи можливість похоронити кохану людину. В Україні все це стає можливим автоматично, якщо партнери у шлюбі.
Звісно, етап запровадження РЦП можна перестрибнути і одразу узаконити одностатеві шлюби. І хоча передумов для цього з початком повномасштабної війни стало значно більше, їх все ще може виявитися недостатньо для законодавців. У західних країнах між запровадженням РЦП та одностатевими шлюбами зазвичай проходить 10-15 років.
Зміни – незворотні
Разом з тим офіційна заява Президента – це важлива відправна точка, яка дає зелене світло. Очевидно, що шлях до реальної рівності треба прискорювати і вперше з часу незалежності на найвищому державному рівні цей рух однозначно підтримали. Контекст також сприяє. Зараз на користь впровадження РЦП та навіть одностатевих шлюбів збіглося кілька факторів:
- Прискорені процеси євроінтеграції завдяки статусу кандидата на вступ у ЄС. Перед владою стоїть завдання пришвидшити зміни в законі та гармонізувати українське законодавство із законодавством ЄС.
- Публічна видимість ЛГБТ-військових на фронті. Багато бійців і бійчинь відкрито говорять про свою сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність. ЛГБТ-організації активно збирають гроші для військових, волонтерять та презентують соціальні ролики про життя квір-спільноти під час війни. Міноборони на офіційному фейсбуці публікує фото військового Віктора Пилипенка, який є відкритим геєм і очільником ЛГБТ-об’єднання військових. В офіційному твіттері Зеленського з’явилося фото небінарної бійчині Антоніни Романової із закликом дати Україні зброю. До речі, Антоніна разом зі своїм партнером, що також воює в ЗСУ, активно розповідають провідним іноземним та українським медіа про війну в Україні та участь у ній ЛГБТ-людей.
- Зросла підтримка ЛГБТ у суспільстві. За даними проведеного у травні опитуванняКиївського міжнародного інституту соціології (КМІС), кількість тих, хто негативно ставиться до ЛГБТ, за останні 6 років скоротилася у півтора раза – з 60% до 38%. Натомість вдвічі зросла частка українців, які підтримують повне рівноправ’я людей різної сексуальної орієнтації – 33% до 63%. Лише 11% заявили про негативне ставлення до участі ЛГБТ у захисті України від російської агресії, 66% респондентів висловилися схвально.
До слова, правозахисні організації вже кілька років просувають законопроєкти щодо одностатевих партнерств. Але до законодавців вони так і не доходили через сильний спротив.
Разом з тим, маючи зобов’язання перед ЄС, Україна що 5 років ухвалює Концепцію прав людини, в якій є питання і щодо партнерства для ЛГБТ-пар. Остання Концепція діяла до 2020 року і питання з одностатевими партнерствами за цей час так і не вирішили.
Цікаво, що одностатеві шлюби іноземців Україна визнає. Але якщо хтось у шлюбі має український паспорт, такий шлюб у нашій країні нічого не означає.