Існує думка, що потреба у створенні пари на все життя – це лише архаїчний соціальний конструкт, створений для поширення своїх генів. Але що тоді робити людям, які не відчувають потреби «продовжувати рід» тому, що вони чайлдфрі, або якщо вони хочуть, але не можуть народити і виховати потомство через певні соціальні обмеження, пов’язані з їхньою гомосексуальністю?
А як щодо тих, хто взагалі не хоче і не планує зв’язувати себе тягарем пристрастей людських і в принципі не бачить себе в стосунках з одним партнером?
Ми провели невеличке дослідження в наших соціальних мережах, де опитали близько 200 хлопців з усієї України, де: 66% ідентифікували себе як геї, 21% – бісексуали та 12% – вважають себе гетеро.
Ось результати:
● 50% опитаних – у стосунках (інша половина, відповідно, ні).
● 62% зазначили, що більше схильні до моногамії, тоді як 38% – до полігамії.
● 77% опитаних зазначили, що вибираючи між постійним партнером чи випадковим сексом, вони обрали б постійного партнера. Ми поставили таке ж питання в іншому форматі, де потрібно було обрати між постійним партнером та fuckbuddy, але результат виявився аналогічним.
Відтак, можемо зробити висновок, що абсолютна більшість представників гей-ком’юніті та чоловіків, які мають секс із чоловіками, все ж прагнуть будувати стосунки.
Підтвердження цій гіпотезі ми знайшли у ряді інших міжнародних досліджень, зокрема австралійському, яке провели у 2015 році.
У ньому:
● 70% опитаних зазначили, що мають постійного партнера, але лише 44% сказали, що мають лише одного постійного партнера; інші 26% зізналися, що мають двох або більше постійних партнерів (хоча більша частина з них сказали, що «один із них є основним»).
● 53% чоловіків сказали, що вони «у стосунках», але з них тільки 63% зазначили, що мають лише одного постійного партнера; 37% чоловіків «у стосунках» мали інших партнерів.
● Майже 3/4 тих, хто перебував у відносинах, мали відкриті стосунки; лише 27% з них (тобто 14% усієї вибірки) мали строго моногамні стосунки.
Враховуючи наші реалії, а також соціокультурний контекст, можна зробити припущення, що в Україні цінність стосунків доволі висока. Особливо гостро це стало відчутно після початку повномасштабної війни, адже будь-якій людині легше переживати серйозні кризові епізоди, коли цей досвід можна розділити з партнером. Тим більше, що сучасні реалії посилюють передумови для формування та функціонування гей-пар в умовах воєнного стану, коли чоловікам не можна покидати територію країни, а відтак – приводу для розлучення таких пар менше, ніж серед гетеросексуальних пар, де велика кількість жінок були змушені покинути територію України, залишаючи своїх чоловіків тут. Лише з часом ми зможемо зробити висновки щодо того, який відсоток цих сімей змогли пережити розлуку і зберегти сім’ю.
Але якщо повернутися до суті нашої теми, то очевидно, що серед чоловіків, які мають секс із чоловіками (включаючи представників гей-ком’юніті) прагнення до стосунків – таке ж звичне, як і у гетеронормативної частини суспільства. Мати постійного партнера – абсолютно природне та логічне бажання. Питання лише в тому, який саме формат стосунків обрати, адже виходячи з результатів дослідження, моногамія підходить не всім.
Максимально уникнути інфікування якимись захворюваннями (на жаль, не всі вони виліковні) допоможуть «закриті» або моногамні стосунки. Якщо твої з партнером світоглядні та моральні принципи забезпечують необхідний для вас обох рівень комфорту, коли ваша емоційна та сексуальна прив’язка передбачає лише близькість між вами двома і це нікого з вас не обмежує – супер! Це означає, що моногамія – беззаперечно ваш формат.
Але з часом у когось із вас може виникнути бажання зайнятися сексом ще з кимось. І тут дуже важливо домовитися з партнером про те, чи готові ви змінити формат відносин. Це абсолютно нормально, коли на певному етапі розвитку стосунків виникає бажання урізноманітнити сексуальне життя. Але якщо ви обираєте моногамію, це передбачає будь-яку відсутність сторонніх партнерів.
Якщо у вас закриті стосунки – можна не використовувати презервативи та PrEP. Але лише за умови 100% довіра між вами.
Коли ж на певному етапі стосунків ти та твій партнер приймаєте рішення змінити закритий формат на відкритий – це дає зелене світло на допущення інших людей у ваше сексуальне життя. Якраз такий формат має шанси стати одним із найбільших викликів для вашої пари, адже попереду може чекати тернистий шлях з ревнощів, сумнівів, недовіри. Якщо впевненість у непорушності вашого союзу міцна, як сталь, – уперед до нових сексуальних пригод. Якщо ти розумієш, що хочеш зберегти стосунки або вивести якісь свої бажання з тіні, обов’язково поговори з партнером. Адже коли ваше бажання бути разом однаково сильне, ви точно зможете домовитися.
Якщо ж ти усвідомлюєш свою схильність до полігамії ще на зорі ваших стосунків – розкажи про це своєму майбутньому партнеру одразу, адже може статися, що такий формат його не влаштує, а тобі доведеться приховувати свої істинні бажання. Це зрештою може негативно вплинути на ваше сексуальне життя і зруйнувати стосунки. Не ок, коли ти себе обмежуєш і переступаєш через власні бажання. Так само як і не ок, коли ти обманюєш і приховуєш епізоди сексу на стороні від партнера, адже це ставить під загрозу не лише питання довіри, але становить серйозну небезпеку для вашого здоров’я. Поважай свого партнера та розумій, що відповідальність за його здоров’я лежить у тому числі й на тобі.
Ви можете кликати третього або разом брати участь у секс-вечірках. Ви можете експериментувати з хімсексом як вдвох, так і з іншими хлопцями. Разом чи окремо – діло ваше. Єдине правило «відкритих» стосунків – безпека. Тому якщо ви обрали такий формат – презерватив, PrEP, постконтактна гігієна – обов’язок обох за будь-яких обставин.