Хвороба у червону цяточку. Все, що тобі потрібно знати про кір

Хвороба, про яку зараз всі говорять. Після початкових «застудних» симптомів вона швидко переходить у дуже важку форму.

Що таке кір?

Це вірусне захворювання, що найчастіше виникає у дітей віком 2-5 років, рідше – у дорослих до 40 років, якщо вони не перехворіли на кір у дитинстві. Найчастіше хворіють не щеплені діти. Дорослі та підлітки, які не хворіли та не були щеплені від кору, так само можуть заразитися.  Вакцинація ж гарантує імунітет від кору майже зі 100% вірогідністю.

 

Які симптоми хвороби?

Інкубаційний період після моменту зараження триває 7-14 днів. У цей час ніяких ознак хвороби немає. Саме тому так важливо після контакту з хворим зробити щеплення якомога раніше.

  • Початкові ознаки захворювання нагадують застудні: висока температура, нежить, кашель.
  • За день-два приєднуються кон’юнктивіт (почервоніння очей і сльозотеча).
  • На ранній стадії спостерігаються дрібні плями молочного кольору з червоною облямівкою на внутрішній поверхні щік.
  • На 3-5 день на обличчі та верхній частині шиї (часто спочатку за вухами) з’являється корове висипання, яке протягом кількох днів послідовно «захоплює» все тіло, поширюючись на тулуб і кінцівки.
  • Екзантема тримається близько трьох днів, після чого блідне і зникає в тій же послідовності, як і з’являлася.

Вважають, що хворий на кір заразний для оточуючих з останніх кількох днів інкубаційного періоду до четвертого дня висипань. А вже з п’ятого дня висипань пацієнт не становить небезпеки для оточуючих.

 

Як поширюється кір?

Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом: при кашлі та чханні, тісних особистих контактах, взаємодії з поверхнею, де є вірус. Наприклад, якщо ви візьметеся за поручень, ручку візка, двері, на які щойно чхнув хворий.

Вірус кору активний у повітрі та на інфікованих поверхнях впродовж кількох годин.

Але він нестійкий, швидко гине від сонця, УФ-променів, засобів дезінфекції та побутової хімії, включаючи звичайне мило. Тому не забувай мити руки. Якщо припускаєш, що міг контактувати з хворим – оброби руки дезінфікуючими засобами.

 

Але ж я чув, що це виключно «дитяча хвороба». Я теж у зоні ризику?

Дійсно, ще на початку минулого століття кір через його високу летальність називали «дитячої чумою». Цю інфекцію вважають однією з основних причин смерті серед дітей до 5 років у всьому світі. Більшість смертельних випадків кору стається внаслідок ускладнень: вірус пригнічує роботу імунної системи, вражаючи першочергово слизові оболонки, а потім – лімфатичні вузли. Розвиваються важкі вторинні бактеріальні інфекції, в основному лор-органів і органів дихання.

Діти після 5-6 років переносять кір легше за малюків. Але повторюємо ще раз: дорослим, які заразилися цією «дитячої хворобою», дуже нелегко. Їм частіше загрожують важкі ускладнення: запалення середнього вуха (отит), бронхопневмонія, запалення шийних лімфовузлів, ларингіт. А також енцефаліт, сліпота, важка діарея та пов’язане з нею зневоднення.

Дуже небезпечний кір для вагітних, протікає він дуже важко. Може закінчитись викиднем, серйозними ускладненнями у плода (серцева недостатність, недорозвиненість легень), передчасними пологами.



Як цю хворобу діагностують та лікують?

Діагноз встановлює лікар-інфекціоніст на підставі клінічної картини хвороби і після проведення необхідних лабораторних тестів. Проводять загальний аналіз крові та сечі, бактеріологічний посів мокротиння або слизових виділень хворого задля виявлення патогенного вірусу. Виходячи з епідеміологічних показань, обстежують також і людей, які контактували з хворим.

Спеціальних противірусних препаратів для лікування кору не існує. Тому призначають симптоматичну терапію відповідно до тяжкості захворювання. При розвитку ускладнень лікують вже безпосередньо їх. Тим часом, щеплення практично на 100% захищає від хвороби. Якщо щеплена особа і захворіє на кір (що трапляється надзвичайно рідко), то перенесе його в дуже легкій формі, без ускладнень.



Що робити, якщо я не знаю, щеплений чи ні?

У цьому випадку треба здати аналіз крові на визначення наявності антитіл IgG до вірусу кору. Якщо захисні IgG в крові є, вакцинуватися не потрібно, якщо вони відсутні – щеплення слід повторити.

Вакцинацію проводять дворазово з інтервалом між щепленнями не менше трьох місяців, вона забезпечує імунітет на досить тривалий час – у середньому, на 20-25 років, після чого особу за необхідності можна ревакцинувати.

Підписатись на дайджест



  • X