Мова ворожнечі веде до насильства. Мова толерантності – до порозуміння. Гігієна мови починається саме з побутового спілкування. Тому пропонуємо розібратися, які вислови є маркером толерантності, а які стигматизують – і їх краще забути. Тож час від часу будемо ділитися з вами нашими знаннями у рубриці “Словник толерантності”.
Вкрай небажаними для висловлювання є слова “проституція”, “повія”. Вони несуть у собі негативну конотацію і вказують на маргінальне становище людей, які надають секс-послуги за гроші. Некоректними також будуть сленгові вислови типу “нічний метелик”, “нічна жриця”, “жриця кохання”. А також зневажливі – “шлюха”, “шльондра” тощо. Натомість правильно говорити “секс-працівниці”, “секс-працівники”, “секс-робота”.
Такі визначення наділяють людей суб’єктністю і наголошують, що секс-робота – це вид заробітку, а не клеймо. І також не метод нелегального збагачення і не бізнес-схеми. Саме тому не слід використовувати вислови “секс-бізнес”, “працівник секс-бізнесу”, “комерційний секс” або “продаж сексуальних послуг”.
Секс-працівниці та секс-працівники є групою, яка потерпає від стигми, упереджень та дискримінації. До прикладу, жінки, залучені до секс-роботи, часто стикаються зі зневагою з боку лікарів, через що секс-працівниці нерідко нехтують медичною допомогою. Коректна лексика має знижувати рівень стигми.
У правозахисному середовищі багато дискутують про легалізацію та декриміналізацію проституції. Останній варіант має більше підтримки. Декриміналізація означає скасування кримінальної відповідальності. За умови декриміналізації, секс-роботу розглядатимуть як і будь-яку іншу, на неї поширюватимуться загальні підстави регулювання.
Наслідок декриміналізації – вихід секс-працівниць і секс-працівників із тіні. Вони отримають доступ до правосуддя, медичних та соціальних послуг, оскільки більше не повинні будуть боятися переслідування.