ВІЙНА ТА ЛІБІДО

Кожен українець зараз перебуває в складних обставинах через воєнну агресію росії проти України. Нічого дивного, адже війна – чи не найстрашніший соціальний катаклізм, який через свої руйнівні механізми впливає на усі рівні нашого життя, включаючи базові з відомої усім нам піраміди Маслоу. Через перманентний стрес і ризики для життя наша психіка продукує певні реакції. Зниження сексуального потягу та бажання – якраз одна з них.
Ми провели коротеньке опитування в соціальних мережах і виявили зниження лібідо у 2/3 хлопців, які вимушено чи за покликом совісті внаслідок війни перебувають в Україні. Причиною цьому – постійна напруга, стрес, страх, загроза життю тощо.
За експертною думкою ми звернулися до психологині та сексологині Тетяни Павлової та запитали про те, які реакції організму – ок, а які можуть бути шкідливими для нашого фізичного та психічного здоров’я.

“Ні для кого не секрет, що секс корисний для здоров‘я. Зараз кожен з нас знаходиться на вершині нервового напруження. Їсти, пити, спати, займатись сексом – те, що допоможе нам зменшити рівень кортизолу та адреналіну в крові. Якщо про харчування та сон ми пам‘ятаємо, то про секс забуваємо. Нібито і не хочеться. Через відсутність сексу нервове напруження суттєво зростає.
Багато людей, які перебувають у безпеці, відмовляються від сексу через відчуття провини, через відносно спокійне життя. Неодноразово чула фразу: “Як можна займатись сексом, якщо інші люди страждають?” 

Оскільки ці думки продукуємо ми самі, можна зробити висновок, що зниження лібідо може бути штучним фактором, адже ми самі забороняємо собі отримати задоволення, розрядитись розслабитись чи досягнути будь-якого іншого стану, який у кожного викликає секс.

Але також я звернула увагу й на те, що є інша категорія людей: у них спостерігають підвищення сексуального потягу, що має скоріше більш ірраціональну, інстинктивну природу походження.

Сексуальний інстинкт тут часто виступає у двох проявах:

1. Як прояв збереження та продовження роду. Це не дуже ок, оскільки ми не проживаємо свої емоції та переживання, а лише приглушуємо їх під час сексу. Хоча як інструмент на коротку перспективу це допомагає перемкнутися, та за якийсь час знов і знов накриває стресом – і так по колу.

2. Як реакція на небезпеку. І це теж погано, адже в такому “стані афекту” в людини притуплюються функції самоконтролю та регуляції, що може вплинути на вибір ризикованої сексуальної поведінки (“а що як впаде бомба”, “живемо тільки раз”, пускаємось берега). Але після контакту, коли ситуація прояснюється, а факт сексу без презерватива вже відбувся, а людина, допустімо, не приймає PrEP, – це може викликати, як мінімум, зайві тривожні стани, пов’язані з гіпотетичною вірогідністю інфікуватися ВІЛ або іншим захворюванням, що передається статевим шляхом.

 

Секс – це сильний емоційний та фізичний зв‘язок. Ми нібито говоримо партнеру: “Я з тобою, я поряд”. А під час війни нам, як ніколи, потрібна підтримка. Тому ми повинні пам’ятати: якщо ми не забуваємо про їжу, ми не повинні забувати про секс. 

Почніть з простого: прелюдії, поцілунки, обійми. Підтримуйте та підживлюйте своє бажання, оскільки воно само по собі не з’явиться, і “гойдалка” сама не розгойдається. Я б рекомендувала ніжний секс, для збільшення близькості та відчуття підтримки, а після сексу – обов‘язково обійми, щоб ці почуття закріпити. 

Але це як кому подобається. Головне, щоб обом партнерам було добре та безпечно.”


.

Підписатись на дайджест



  • X