Бабусині оповідки vs наука: спростовуємо топ-міфи про геїв

Бабусині оповідки vs наука

На жаль, 99% українських геїв змушені приховувати свою орієнтацію. Помовчувати їм підказують страхи – боязнь втратити любов батьків, повагу друзів, роботу, здоров’я чи охайну форму носа. Страх стати «чумними» для суспільства, котре черпає інформацію про ЛГБТ-спільноту з патріархальних стереотипів і бабусиних оповідок.

Пересічні українці, своєю чергою, не мають нагоди від цих стереотипів звільнитися: на їхню думку, з геями вони вживу не зустрічались ніколи. Дізнатися про поведінку, звички та зовнішній вигляд цих дивних мутантів можна в кращому випадку з татових розповідей («От у місті, де ми з мамою жили ще до твого народження, брат двоюрідної сестри маминої співробітниці був цим… Ну ти пойняв, голубим. Алкоголік, як і всі вони») або з американських мелодрам (стандартний образ «гей – найкраща подружка головної героїні»: манірний парубок, який носить картаті краватки та підказує, в який колір сьогодні фарбувати нігті). В гіршому випадку, тато – агресивний гомофоб, який закликає «закрити цих хворих у резерваціях».

Міфів про геїв складено більше, ніж про богів Древньої Греції. Сьогодні ми спростуємо принаймні найпоширеніші та найбільш обурливі з них. Якщо ти – гей і відповідав на питання «А хто у вашій парі цей… Ну… Типу, жінка?» стільки разів, що по долару за кожне повторювання вже назбиралась би вартість тижня в турецькому all inclusive, цей текст стане корисним розмовником «з мови меншості на мову більшості». Роздрукуй як флаєри і мовчки роздавай усім, хто цікавиться.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №1. У парі геїв хтось «жінка», а хтось – «чоловік»

Відомо, що гендер – це штучний соціальний конструктор. На відміну від біологічної статі, ролі Чоловіка та Жінки не є вродженими – ми «вивчаємо» їх з раннього дитинства в процесі соціалізації. Жінка не може побудувати кар’єру лише тоді, коли суспільство подає їй цю неможливість як аксіому. А мужчина не здатен спеленати дитину, бо йому в дитинстві пояснили: наявність члена зобов’язує особу полювати на мамонтів, але звільняє від справ, до яких зобов’язали осіб з вагінами, – від прання, наприклад.

Багато гетеросексуальних пар у наш час будують відносини як рівноправні партнери: тут немає дихотомій «підкорююсь – доміную», «жіноча інтуїція – чоловіче раціо», «ніжна – агресивний». Що ж тут казати про геїв? Один партнер вишиває хрестиком картини, займається пауерліфтингом та очолює відділ персоналу банку. Інший не любить спорту, багато читає та займає не менш високу посаду в піар-агентстві. При цьому обидва не вміють готувати, тому харчуються в ресторанах. Це – стосунки двох людей, а не «чоловіка» і «жінки».

Бабусині оповідки vs наука

Міф №2. Гей раз і назавжди визначається, «жінка» він у сексі чи «чоловік»

І знову стереотип, який не є правдивим навіть для гетеросексуальних пар. Звичайно, є люди, які отримують задоволення лише від однієї з ролей. Та чим довше партнери вивчають тіла та душі один одного, тим більшою є вірогідність експериментів з «обміном». Сексуальна свобода всередині ЛГБТ-спільноти, ззовні затиснутої в лещата осуду, дозволяє геям експериментувати і виступати як в якості активів, так і в якості пасивів.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №3. Усі геї – жінкоподібні принцеси: роблять манікюр, макіяж та обожнюють шопінг

Часи, коли справжній чоловік мав бути трохи привабливішим за мавпу, минули. А гетеросексуальні денді, які без жалю спускали статки на вбрання, існували завжди – проте їх вважали дещо легковажними та екстравагантними (адже вбрання – це територія легковажних жінок).

Доглянуті нігті та шопоголізм ніяк не корелюють зі статтю чоловіка. Так, у гей-спільноті заведено прискіпливо ставитись до зовнішнього вигляду, та це не означає, що не існує геїв з пивним животиком, чи що гетеросексуальний чоловік не може користуватися зволожуючим кремом для обличчя.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №4. Геї обожнюють секс та є патологічно полігамними

Такий ореол формується навколо гей-спільноти зокрема в країнах, де, як і в Україні, «відкритість» може коштувати ЛГБТ-людині посади чи навіть життя. Важко закохуватись, мріяти про сім’ю та працювати над відносинами, коли суспільство накладає на твоє кохання табу. Багато геїв не вірить, що одного дня їхні почуття юридично чи принаймні на рівні суспільного визнання прирівняють до почуттів гетеросексуальної більшості, тому навіть не намагаються знайти щось «справжнє».

Всупереч відчаю, деякі пари навіть в українських реаліях мають сміливість жити «громадянським шлюбом», усиновлювати та виховувати щасливих дітей. А практика іноземних країн, де права людини не залежать від її орієнтації, і зовсім спростовує цей міф.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №5. Геї люблять спокушати «нормальних» чоловіків та перетворювати їх на собі подібних

Мова зараз іде про добровільний сексуальний акт між геєм та чоловіком, який раніше практикував секс лише з жінками.

Змусити людину фізично забажати іншу людину неможливо жодними гей-НЛП. Якщо впевнена у своїй гетеросексуальності особа раптом відчула та реалізувала гомосексуальний потяг, то пояснення цьому потрібно шукати не в особі партнера, а в собі.

Звичайно, деякі геї отримують задоволення від стосунків лише у випадку, коли особу доводиться завойовувати, підкорювати. Але те саме трапляється серед гетеросексуальних чоловіків (пам’ятаєте вислів «Жіноче «ні» – це «може», жіноче «може» – це «так»?). У сучасному світі поведінка людини, яка не бачить межі між фліртом та харасментом, неприпустима. Та ця сліпота, знову ж таки, не корелює з орієнтацією чи статтю.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №6. Усі геї хворіють на ВІЛ

На сьогодні геї в Україні насправді є єдиною групою ризику, епідемія ВІЛ в якій зростає, а не іде на спад. Трапляється це часто через низьку обізнаність з цією темою (безкоштовно, швидко та анонімно протестуватись в пунктах Get Test можна в 17 регіонах країни – реєструйся за посиланням). Крім того, знову ж таки, це пов’язано з потайливістю її представників: їх важко виокремити, а, значить, важко вести адресну профілактику інфікування, інформувати про загрози незахищеного сексу, створювати ком’юніті для боротьби зі спільним ворогом. Про таку спільноту мріє команда Get Test, і цей текст – ще один крок до неї.

Втім гей, який знає про вірус достатньо, може захиститися від нього так само легко, як і гетеросексуал (до речі, ти чув про PrEP, який в парі з презервативами гарантує абсолютно новий рівень безпеки?). А безвідповідальні люди чи СНІД-дисиденти нерідко трапляються і серед гетеро.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №7. Всі геї стильно вдягаються

А ось тут стереотип, який спростовувати не хотілося б, проте доведеться. Найчастіше не приховують свою орієнтацію геї творчих професій чи гуманітарної сфери, передусім  через розкутість та високий інтелектуальний рівень свого оточення, який є прямопропорційним рівню толерантності спільноти. Тож ми знаємо численних ЛГБТ-дизайнерів, співаків, режисерів. Одягаються вони, знову ж таки, творчо та інтелектуально.

Геї, які працюють у банківській, військовій чи гірничо-видобувній сфері, залишають свої сексуальні вподобання за дверима офісу. Часто вони вдягаються посередньо, якщо не погано, та в очах оточуючих не є представниками ЛГБТ-спільноти і не становлять загрози для красивого міфу. Просто повірте нам на слово: потяг до осіб твоєї статі не йде в комплекті з гарним смаком.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №8. Ми знаємо, як нормальні хлопці стають геями. Це все пропаганда Заходу, що гниє, ідеологічне зомбування!

Насправді наука поки що не може дати однозначної відповіді на питання, в який момент і як визначається орієнтація особи. Варіантів – маса: це може бути генетично визначено, може ставатись під час формування мозку плоду незадовго до або одразу після його народження. Деякі науковці взагалі вважають, що люди від народження однаковою мірою схильні до усіх варіацій сексуального та любовного потягу і починають надавати перевагу лиш певним з них під тиском гендерних очікувань суспільства.

Важливо усвідомлювати, що відповідь на це питання нічого не змінить. Гомосексуальність не є хворобою, отже, немає сенсу намагатися вплинути на її формування. Згадки про ЛГБТ-людей є в усіх культурах нашої планети, до XIII ст. в певних європейських регіонах їх союзи сприймали як щось цілком природне, а статистика каже, що цю думку в сучасному світі підтримує приблизно 64% населення землі. Хіба не час українцям потрапити до цих 64%?

Бабусині оповідки vs наука

Міф №9. Якщо в гея буде класний секс з жінкою, він вилікується та стане «нормальним мужиком»

Не може існувати ліків там, де не існує хвороби. В більшості геїв є досвід гетеросексуальних відносин чи принаймні сексуальних контактів. Та ці експерименти не переконали їх змінити орієнтацію.

Скажемо більше: коли потяг до чоловіків тільки прокидається, українські геї в 9 випадках з 10 відчайдушно борються з власними бажаннями, намагаючись переконати себе, що їх, як усіх «нормальних», приваблюють саме жінки. Прийняти себе та йти шляхом правди – зовсім нелегко, тож повір: людина довго розмірковувала, експериментувала та зважувала, перш ніж на нього ступити.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №10. Геїв можна вилікувати репаративною терапією

Прихильники репаративної терапії вірять, що гомосексуальність є захворюванням, яке можна вилікувати різними методами. Ще в середині ХХ ст. в деяких країнах це «лікування» примусово проводила держава. Зробити геїв «нормальними» мала, наприклад, електросудомна терапія (удари «хворого» електрошоком) та аверсивна терапія («хворому» демонстрували гомоеротичні відео, одночасно медикаментозно викликаючи в нього нудоту та блювоту). З часом прийоми стали цивілізованішими: основним інструментом терапії зараз є розмови, індивідуальне або групове консультування геїв. Американська асоціація психологів ще в 1990 офіційно визнала, що ефективність жодного методу репаративної терапії не було науково підтверджено. Більше того: більшість медиків-професіоналів попереджає, що спроби змінити орієнтацію чи гендерну ідентичність людини є небезпечними для її психічного здоров’я.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №11. Я не знаю жодного гея серед простих людей. Чоловік з чоловіком… Це для рокерів чи багатіїв! Це розбещеність від наркотиків та грошей

Насправді ти стикаєшся з нами щодня. Навіть у розвинених країнах гомосексуальність лиш нещодавно перестали вважати захворюванням, після століть замовчування та переслідування. Опитування населення не показують реальної статистики: потрібні десятиріччя, аби юридична та публічна рівність перетворилися на безумовну рівність у свідомості людей.

Цікавим є приклад Австралії: так, у 2008 свою гомосексуальність визнало 2,4% населення країни. В 2011 їх стало 3,1%, у 2014 – 3,4%. Очевидно: чим «безпечнішою» стає країна для ЛГБТ-спільноти, тим більша кількість її членів наважується на публічне зізнання, а найголовніше – наважуються на зізнання собі особисто.

Найвищий відсоток ЛГБТ-населення у вікових категоріях 14-19 років (4,6%) та 20 років (6,5%, тобто 1 з 15). Втім, чим старшою є група, тим меншим стає відсоток, який у віці 50+ падає до 1,7%. Мішель Левін (СЕО Roy Morgan Research – компанії, яка моніторить цю статистику вже десять років) вважає: чим старшою є група, тим більшою є кількість нещирих відповідей. З віком нам стає важче змінювати переконання, вдаватися до самоаналізу та піднімати «на поверхню» себе справжніх, тих, кого усе життя намагалися з себе вичавити. На щастя, сучасна молодь Австралії зростає в умовах толерантності. Тому цифру 6,5% гомосексуального населення країни Левін називає найбільш реалістичною та зазначає, що «відкритість» громадян ще не досягла свого піку і буде зростати.

Бабусині оповідки vs наука

Міф №12. Геї становлять загрозу існуванню нашої цивілізації, є причиною падіння курсу гривні та поганої екології. Від авіакатастроф до руйнування традиційних українських сімей – вони ведуть гібридну війну проти нормальних людей, маючи на меті розгнівати Господа Бога та наблизити кінець світу.

А от тут не будемо сперечатися: нарешті гей-місія стала очевидною для усіх землян. На жаль, наближення кінця світу відбувається доволі повільно через відсутність єдиного лідера всесвітньої змови геїв, координації підривної гей-роботи в різних частинах світу, фінансування, а також адекватної відповіді на питання «Навіщо ми це робимо?».

Підписатись на дайджест



  • X